Статті

Apple нещодавно опублікувала статтю, яка тонко визнає те, про що в спільноті штучного інтелекту говорять вже деякий час: великі мовні моделі (LLMs) наближаються до своїх меж. Ці системи — такі як GPT-4 від OpenAI — вразили світ своєю здатністю генерувати текст, схожий на людський, відповідати на складні запитання та допомагати у виконанні завдань у різних галузях. Але за завісою захоплення стає очевидно, що ми можемо стикнутися з плато. І це не лише думка Apple. Експерти зі штучного інтелекту, такі як Гарі Маркус, роками б’ють на сполох, попереджаючи, що LLMs, попри їхні досягнення, стикаються зі значними обмеженнями.

Те що сказав людству Мілощ Форман своїми фільмами є безцінним вкладом в розвиток цивілізації та розуміння багатьох граней таланту в змаганні з сірістю, блиском та приземленістю бажань і буття. Форман захоплений загадкою генія, драмою конкуренції генія та таланту, заінтригований природою посередності (екзистенційного переживання цієї посередності її носіями)

Війна, War, Krieg, Guerra, 戰爭, حرب 戦争 מִלחָמָה Ся справа настільки глибоко вкорінена в психологію, побут, звички, способи ведення життя, генетику, історію… Соромно перед природою, що отримавши такі дари, таланти, та переваги над іншими істотами гуманоїд зі здатністю мислити, говорити, пізнавати світ вдосконалює саме цю найганебнішу звичку вбивати собі подібних. 100+ найкращих військових фільмів про честь, хоробрість, цінності, стратегію та перемогу.

Стартап Reach Power у США розробляє нову технологію бездротової передачі енергії на відстань за допомогою радіохвиль. На неї звернуло увагу видання The Register. Вихідці з Массачусетського технологічного інституту, що заснували Reach Power, стверджують, що їхня система здатна передавати електроенергію на десятки метрів, щоб одночасно живити або заряджати безліч пристроїв. За їхніми словами, користуватися технологією буде так само легко, як бездротовим інтернетом. Reach Power планує зробити бездротові електромережі промислового масштабу, які доповнюватимуть традиційну електропроводку.

Олександр АЛЕКСАНДРОВИЧ, жовтень 2022 Для людини цілком природним є прагнення планувати і жити своє майбутнє з урахуванням тих факторів, які можуть на нього впливати. Подібне прагнення присутнє й у цілих народів задля власного розвитку, експансії або виживання. Тим дивніше, що існує вкрай мало праць із прогнозом тривалого майбутнього певної нації. Книг про історію – хоч греблю гати, причому у кожного народу своя й кільканадцять разів переписана. Існує чимало футуристично-апокаліптичних сценаріїв для всього людства. А от наробок про позаобрійне часове розпросторення окремих етносів – майже катма. Безпосереднім поштовхом до написання цієї книги стали Всеукраїнська трилогія Юрія Липи і прогноз Джорджа Фрідмана "Наступі 100 років". Перша детально описує генезу Українців і лише побіжно заглядає за горизонт. Другий аналізує геополітичні змагання провідних країн майбутнього, майже жодним словом не згадуючи Україну.

Одна з найбільш потенційно важливих технологій за останнє століття є 3D друк. Проте так як вона розвивається можна сміло говорити про перехід від  початкових класів до юнацького запалу в постановці завдань з невеличкими (інколи проривними) успіхами та стрімко зростаючим ареалом застосування. Аддитивне виробництво з широкою палітрою технічних засобів при продукції 3D принтів, явно потребує здешевлення, покращення матеріалів, та багатократне підвищення таких параметрів, як якість, швидкість друку, точність та повноколірність копій.

Передбачення майбутнього в усіх релігіях вважається посяганням на промисел Творця, і нібито люди мали таку опцію, включно з точним знанням свого життя та долі. Забрано це чи є можливість розвинути дар передбачення як нормальну здатність в Homo Sapientis— невідомо, тому прогнозування майбутнього завжди цікавитиме й вабитиме невідомими горизонтами та перспективами. Наводжу огляд кількох гуру цієї справи, а разом з цим і їхніх прогнозів. Інша справа, що свіжий погляд на старі речі бажаний. Сам технопрогноз справа добра, базується на аналітиці та здоровому глузді, а от перебачити, як ці технології покращать чи погіршать екологію, довкілля, життя — доволі складно, як і все, що випробовується часом та практикою. За Лемом, спочатку треба придумати термін, а вже потім проходить його матеріалізація. От наприклад слово ІНТЕРНЕТ точно потребує нового змістовного терміну, оскільки втратило описову суть процесів (ну яке ж це міжмережеве з’єднання), по факту це вже ГЛОБАЛНЕТ. Так само і з сонячною енергією — поки що ми можемо лише накопичувати електричну енергію, індуковану сонячними променями, а от коли дійсно сонячна енергія буде в вигляді якоїсь субстанції типу холодної сонячної плазми, тоді й назва буде правильною... Не так вже й багато професійних мрійників та конструкторів майбутнього. Маск бачить людей, які колонізують Марс, зосередивши зусилля на техзасобах досягнення цього, навіть його червоний роадстер літатиме навколо планет сонячної системи, маючи на борту голографічні архіви основних досягнень земної цивілізації, Курцвейл більше говорить про удосконалення людей та перетворення їх у суперкіборгів, які матимуть змогу змінювати свою форму та неминучу сингулярність, Дейв Еванс говорить про жадану та фантастичну для нас телепортацію, Мічіо Кайку веде ретельний хронометраж наукових відкрить та напрямів які з цим відкриваються. Водночас всі футурологи сходяться на думці, що створення Штучного інтелекту є неминучим, з новим набором загроз і винахід на порядки перевершить свого творця. А ще всі вони переконані: щоб вижити, нам доведеться удосконалюватись – не лише друкувати собі органи на 3D-принтері, а й ставати кращими та сильнішими завдяки чіпам, які стимулюватимуть роботу мозку чи нанороботам.

На жаль цього не вчать в школі та не викладають у вишах. По крупинках досягається з книг, спілкувань, світоглядних роздумів...

Післямова, Джерела текстів, спосіб впорядкування та візуалізації, зміст та безліч цікавих думок стосовно ТГШ та його творчості

До читання людину підштовхує певна внутрішня потреба. А всі потреби так чи інак зводяться до чотирьох екзистенційних страхів: смерті, самоти, свободи і сенсу, точніше безсенсовності, буття. Якщо вірити одному з головних представників напряму екзистенційної терапії І. Ялому, саме подолання цих страхів приносить людині щастя. Взаємодія з ними в той чи інший спосіб породжує тривогу та напругу в людській психіці, яка потребує вивільнення та прагне гармонізувати свій стан. Але мало хто каже собі: я боюся померти, тому піду почитаю тих, хто про це писав, – наприклад, може, «Чуму» Камю? Чи краще щось про тореадорів із Гемінгвея? Швидше, людина просто вибере книжку про щось співзвучне чи перегляне гостросюжетний фільм. Найімовірніше – постарається позбутися напруги –байдуже як, аби тільки якомога швидше. Та чи найбільш ефективно?